Афіша фестивалю. Пресслужба Львівської міської ради
Наприкінці травня у Львові відбудеться благодійний фестиваль у пам’ять про парамедикиню "Госпітальєрів", медійницю та менеджерку Суспільного Ірину Цибух — "ЧекаFest 2.0". На сцені виступатимуть "ДахаБраха", "Пиріг і Батіг", "ЩукаРиба", "Шепіт" та Марина Круть.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Фестиваль відбудеться у переддень дня народження Ірини Цибух — 30 травня. Першого червня парамедикині могло б виповнитися 28 років.
"Для нас дуже важливо, щоб пам’ять про Іру продовжувала жити. Адже все своє свідоме життя вона присвятила тому, щоб продовжувати пам’ять про інших, щоб рятувати поранених і впливати на зміни в країні. Вона почала повноцінно волонтерити і їздити на фронт, коли їй було лише 17 років, впроваджувала практики пам’ятування ще до того, як почалося повномасштабне вторгнення, а з 2022 року доєдналася до "Госпільтальєрів", щоб рятувати життя", — каже брат Ірини Юрій Цибух.
Фестиваль матиме кілька просторів. В освітній частині на відвідувачів чекають лекції та дискусії, що ґрунтуватимуться на цінностях Ірини. Фокус-тема цього року — "Пошук та формування ідентичности". Також важливою частиною фестивалю стануть Простори пам’яті від ГО "Вшануй": куточки, присвячені полеглим захисникам та захисницям.
"Ми так часто говоримо про нову культуру памʼяті, але Іра — одна із тих, хто дав величезний поштовх цій новій культурі. Тепер наша робота — розказати про цінності Іринки, ідеї і думки, а ще й дати памʼяті нове означення. І цей фестиваль тепер стає простором для проживання втрати і підтримки, формування спільноти та допомоги Силам оборони України. І це дуже добре транслює наше гасло "Памʼятай про полеглих і допомагай живим", — говорить співзасновниця ГО "Вшануй" Катерина Даценко.
Також буде музична частина, де виступлять "ДахаБраха", "Пиріг і Батіг", "ЩукаРиба", "Шепіт" та Марина Круть, а також ярмарок локальних виробників.
Фестиваль є благодійним, виручені кошти спрямують на закупівлю двох наземних роботизованих комплексів для 503-го окремого батальйону морської піхоти, з яким Ірина разом з побратимами працювала під час ротацій. Ціль — 1 800 000 грн. Збір відбуватиметься спільно з благодійним фондом "Повернись живим".
Ким була Ірина Цибух
Ірина Цибух народилась у 1998 році у Львові, закінчила Національний університет "Львівська політехніка", до команди Суспільного приєдналась у 2017 році. Там вона працювала з філіями, готувала міжрегіональні спецефіри, втілювала грантові проєкти та знімала документальні фільми, була медіатренеркою. Поза роботою брала участь в освітніх проєктах, де розвивала критичне мислення та медіаграмотність дітей у школах.
"Що мене мотивує і звідки я знаходжу ресурс? Мабуть, раніше я могла б відповісти на це питання якимись конкретними прикладами, розповісти про людей, натхнення. А зараз це просто рутина. Треба працювати, бо я інакшого життя для себе не бачу. Або це про відстоювання особистої гідності, або бажання, щоб моїм загиблим побратимам не було за мене соромно. Поза тим уже немає ніяких мрійливих романтичних мотивів продовжувати", — 8 грудня 2023 для видання "Детектор медіа".
Повномасштабне вторгнення застало Ірину Цибух на сході України: 22 та 23 лютого 2022 року в Покровську та Краматорську вона презентувала свій документальний фільм про дітей із віддалених сіл Донеччини й Луганщини, яким бракує інклюзії. 24 лютого презентація мала відбутися в Сіверськодонецьку, а наступного дня — в Києві. Але домівки героїв фільму Ірини Цибух опинились у російській окупації, а вона повернулася до лав добровольчого батальйону "Госпітальєри", де відбула кілька ротацій на передовій ще з 2014-го. У складі батальйону Ірина забезпечувала евакуацію поранених бійців із найгарячіших місць і надавала домедичну допомогу.
В інтерв'ю для "ELLE Україна" 30 липня 2022 Ірина говорила: "Я така ж молода дівчина, як будь-яка у Франції чи Іспанії. Ми відрізняємося тільки тим, що на нашому кордоні тоталітарний режим, котрий напав на країну, яку я дуже люблю. Мені подобається подорожувати, але жити я хочу тут. І тому я захищаю свою країну, тому й готова померти, щоб мати волю у своїй країні".
Ірина врятувала чимало бійців, неодноразово ризикуючи власним життям під час евакуацій. Крім того, регулярно з’являлась у медіа, надавала інформацію колегам журналістам щодо роботи парамедиків та медиків у зоні бойових дій, інформувала про можливості навчання й підготовки добровольців для надання якісної домедичної допомоги.
"Думаю, щоб не бачити війни на власні очі, треба бути сліпим. Натомість, щоб уникати розуміння, що твоя участь у війні є обов’язковою – треба бути інфантильним ідіотом і мені шкода тих цивільних людей, які вірять, що їх щось врятує від участі у цій війні", — 8 жовтня 2023, інтерв'ю виданню "Букви".
Разом із колегами з Суспільного Ірина стала переможницею конкурсу професійної журналістики "Честь Професії" у 2021 році у категорії "Найкраща публіцистика в локальному медіа" та фіналісткою у номінації "Найкращий репортаж" у 2018 році. У листопаді 2023-го отримала відзнаку від президента України орден "За заслуги" III ступеня, у березні 2024 року стала лауреаткою премії "УП 100. Сила жінок".
Ірина Цибух "Чека" загинула під час ротації на Харківському напрямку 29 травня 2024 року, за кілька днів до свого дня народження. 1 червня їй мало виповнитися 26 років.
