Будинок на Львівщині. Суспільне Львів/Марія Сович
Марина та Андрій Сенчуки із Києва орендують будинок на Львівщині. Через ракетні удари та тривалі відключення електроенергії сім'я вирішила переїхати на захід України, а квартиру змінити на будинок.
Скільки коштує оренда житла родини та що кажуть рієлтори про попит на нерухомість у сільській місцевості — читайте у матеріалі.
Сім’я Марини та Андрія Сенчуків із Києва вже другий місяць орендує будинок у селі Коростів на Львівщині. Туди переїхали через відсутність світла, тепла і води у квартирі на лівому березі столиці. Вартість оренди приблизно така ж як у Києві.
За словами подружжя, спочатку вони планували тимчасовий виїзд.
"Ми їхали на тиждень-два, поки ситуація налагодиться. А тепер живемо у селі вже другий місяць. Добре, що маємо віддалену роботу – можемо жити будь-де", — каже Марина.
За її словами, під час пошуку житла ціни суттєво різнилися: "інстаграмні" будиночки здавали по 60 тисяч гривень і більше, старі хати без зручностей — від 5 тисяч. Сенчуки знайшли варіант за 20 тисяч гривень на місяць.
"Нам важливо, щоб було тепло, інтернет і вода. У село переїхали, бо навіть при повному блекауті тут побут організувати легше", – додає жінка.
За словами Марини, будинок не новий, дерев’яний, на три кімнати. Є плита з газовим балоном, камін, підведена вода та старий генератор. Однак ним родина користується рідко — придбали портативну зарядну станцію та докупили дрова.
Життя в горах і плани на майбутнє
Родина Сенчуків поки залишається в Карпатах. Хоч, кажуть, за Києвом сумують і планують повернутися, бо завжди вважали себе "квартирними людьми". Вони зазначають, що життя в горах сповільнило їх.
"Тут не так тривожно. Майже не стежимо, куди летять "шахеди" під час тривог. Було б добре мати хату в селі", – роздумує Андрій.
Чоловік підписався на місцеві групи з продажу нерухомості, але каже, що ціни "кусаються".
Що кажуть власники житла
Мирослава — власниця будинку. Вона розповідає, що шість років тому здавала його подобово, бо тоді охочих було багато. Однак з появою сучасних котеджів попит зменшився і хата пустувала.
"Я не вмію вести Instagram чи робити рекламу — то і немаю клієнтів. Десь у січні люди почали дзвонити і питати пожити тиждень. Андрій мене десь в інтернеті знайшов, певно, за старими оголошеннями. Їм тут добре — і мені не зле", – говорить Мирослава.
Схожа ситуація і в готелях. Ірина, власниця закладу в селі Орявчик, каже, що з середини січня готель був повністю заповнений протягом двох тижнів.
"Переважно мами з маленькими дітьми приїжджали перечекати. Їм було важливе тепло, можливість приготувати їжу та випрати речі. Ми здавали кімнати трохи дешевше, бо людей було шкода. Працювали на генераторі, тому витрат додалося", — зазначає Ірина.
Наразі, за її словами, завантаженість така як зазвичай у лютому.
Чи є ажіотаж на ринку нерухомості
Рієлтор Маркіян Ганас каже, що попит на гірську місцевість зріс на початку лютого, особливо серед жителів Києва та сходу країни. Проте знайти якісне житло складно.
"Люди розраховують, що там буде вода, світло і газ. Але коли ринок не заповнений такими об’єктами, клієнти розчаровуються і обирають щось ближче до Львова", — пояснює фахівець.
Рієлтор Ігор Харів працює у Славському напрямку. За його словами, готових до проживання будинків на ринку майже не залишилося, їх розкупили ще раніше.
"Наразі спостерігається значний сплеск попиту на нерухомість у Карпатах. Більшість покупців розглядають об’єкти як інвестицію або для запуску майбутнього бізнесу. Також є запити від внутрішньо переміщених осіб, однак доступних у середній ціновій категорії і готових до проживання будинків на ринку практично немає, їх давно розкупили. У продажу переважно старі будинки, які потребують суттєвих вкладень," — говорить рієлтор.
Ігор Харів каже, пропозиції щодо довготривалої оренди сучасних котеджів майже немає. За його словами, власникам економічно не вигідно здавати їх на тривалий термін, а натомість можна знайти і орендувати хату на околицях але, як правило, без належних умов.
