Жінка вдягає вінок на корову. Суспільне Львів/Ольга Іващук"Іду на пасовисько по свою красуню Ласуню, яка нам дає багато молочка. А сьогодні Зелені свята. Вони ототожнюються зі старими святами, ще з язичницькими… Плела я вінок із гілок дуба. Але були і явір, береза, але переважно дубові листочки, гілочки були. Я його сплела сьогодні зранку, а йду почепити на свою Ласуню", — каже Любов Дросик.
За її словами, колись на пасовищі було близько 86 корів, а випасом займалися троє людей з однієї хати. Останніми роками родина залишається єдиною, яка продовжує дотримуватися звичаю прикрашання худоби вінками. Любов каже, що вінок вважається оберегом — від грому, хвороб і блискавки. Після завершення Зелених свят його знімають, він висихає, а потім його спалюють.
Худоба випасається на пасовищі у селі Верхня Лукавиця на Львівщині. Суспільне Львів/Ольга Іващук"Як була дитиною, то ми ще тут не жили, а там в селі, то як корови мали йти з паші, то діти на містки виходили і зустрічали корови. То корови йшли всі у віночках… Беремо гілочку дуба. Колись брали нитку з конопель або з льону. Ну але ми тепер не маємо ні конопель, ні льону, то ми маємо звичайну нитку грубшу. Беремо гілку, ставимо, і так як вінок… обмотуємо легенько. Аби не погнути листочки…", — розповіла місцева жителька Ганна.
За її словами, це їхня традиція та ідентичність, на якій вони зберігають свою націю, духовність і пам’ять про предків.
