Система вражає цілі, що увійшли в радіус однієї морської милі від авіаносця – це лише 1,8 кілометра.
Американський авіаносець USS George H.W Bush захищає гармата Гатлінга / фото media.defense.gov
Авіаносець USS George H.W. Bush, який вирушив на Близький Схід, захищає багатошаровий “щит” з есмінців-супровідників і винищувачів. Але корабль оснащений ще однією системою, яка може його захистити.
Якщо гіперзвукова ракета або дрон “Shahed” прослизне повз зовнішні радіолокаційні мережі і потрапить у безпосередній повітряний простір авіаносця, корабель покладається на систему ближнього бою Phalanx (CIWS). Про її особливості розповідає ресурс Wion.
Візуально ця система може бути схожою на масивний білий R2-D2 – робот із всесвіту “Зоряних воєн”, прикріплений до краю палуби авіаносця. Однак насправді це надсучасна радіолокаційна система з двома антенами.
“Верхній радіолокаційний купол безперервно сканує небо в пошуках загроз, а нижній радіолокаційний купол відстежує точну траєкторію ракети, що наближається, і фіксує її за мілісекунди”, – пояснює автор.
Прямо під куполом цього радара розташована зброя. Це 20-мм гармата M61A1 Vulcan Gatling. І ця шестиствольна обертова гармата здатна вистрілювати аж 4500 куль на хвилину. Водночас в момент роботи вона не звучить як традиційний кулемет, а створює безперервний механічний звук, що нагадує пилку.
“Найжахливішим аспектом Phalanx є те, що для натискання на курок не потрібна людина. У бойовій ситуації, такій як війна в Ірані, час реакції людини просто занадто повільний, щоб зупинити ракету, що летить зі швидкістю 3 Махи. Як тільки система переходить в “автономний режим”, її бортовий комп’ютер миттєво виявляє, відстежує, оцінює і атакує цілі повністю самостійно, знищуючи загрозу ще до того, як екіпаж усвідомлює, що вони зазнали нападу”, – акцентує видання.
Гармата Гатлінга, не стріляє стандартними кулями. Натомість використовуються важкі 20-міліметрові бронебійні снаряди, виготовлені з вольфраму.
Вони призначені для того, щоб влучити в протикорабельну ракету з такою силою, що вона просто розпадається в повітрі. По суті, це допомагає “випарувати” ракету, перш ніж її вибуховий заряд встигне влучити в корпус авіаносця USS George H.W. Bush.
Видання зауважило, що військово-морська доктрина Ірану в значній мірі покладається на тактику “рою”. Так, Тегеран застосовує десятки дешевих цілей, начинених вибухівкою.
“Сучасна система Phalanx (варіант Block 1B) на кораблі Bush спеціально модернізована датчиками Forward-Looking Infrared (FLIR) для боротьби саме з цією загрозою. Вона може миттєво повернути ствол гармати до ватерлінії, автоматично відстежуючи і знищуючи кілька швидкісних катерів ІРГК за лічені секунди”, – сказано в матеріалі.
При цьому CIWS є зброєю для близького бою. Вона вражає цілі, що увійшли в радіус однієї морської милі від авіаносця – це лише 1,8 кілометра.
“Якщо Phalanx активується і починає стріляти, це означає, що катастрофічний удар був за лічені секунди від знищення багатомільярдного ядерного суперавіаносця. Це жорстокий механічний охоронець, який захищає життя 6000 американських моряків у ворожих водах”, – резюмує автор.
