Олександра показує фото свого дитинства у Криму. Суспільне Львів/Тетяна Боярчук
Жінка згадує, як її бабуся в Криму готувала "штрутлі": страву із тонко розкатаного тіста, змащеного жиром і спеціями, яке скручували в "равлики" та тушкували разом із картоплею та м’ясом. Але улюбленими були власноруч зібрані мідії.
"Мідії дуже важко відриваються від каміння, тому мій дядько мав спеціальні рукавиці. Потім ми привозили їх до дідуся в село. У нього на вулиці стояла буржуйка з величезним металевим листом: мушлі викладали на жар, бо тільки від сильного тепла вони розкриваються, і потім їх можна далі готувати. Це моя улюблена страва з дитинства — мідії, смажені з цибулею та вершками", — розповідає жінка.
Останній раз Олександра була в Криму восени 2021 року на похоронах рідної тітки. У 2023 році помер її тато, а наступного року — бабуся. Жінка не змогла приїхати на похорони.
"Єдине, що мене тішить, це те, що я знаю, де вони поховані. Я сподіваюся, що зможу колись приїхати і потрапити на їхні могили, попрощатися з ними, поговорити. Бо мені здається, що я досі не усвідомлюю, що я вже ніколи не побачу тата. Ніколи не зможу його обійняти", – говорить Олександра.
Наразі в Криму залишається її мама, проте через стан здоров'я, складний шлях, та інші обставини вона не може виїхати на підконтрольну Україні територію.
