Освячення кошиків на Великдень у Львові. Пресслужба Львівської міської ради/Роман Балук
У 2026 році католики та греко-католики і православні знову святкуватимуть Великдень у різні дні – 5 і 12 квітня.
Чому так відбувається, від чого залежить дата Великодня та чи можливе колись спільне святкування для всіх християн, Суспільному розповів військовий капелан, отець Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла Олег Кришталь.
Чому греко-католики і православні святкують Великдень пізніше
З вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква відмовилися від юліанського календаря у святкуванні нерухомих свят і перейшли на новоюліанський, зокрема Різдво тепер відзначають 25 грудня. Втім із Великоднем як і з іншими рухомими святами ситуація інша.
У 2025 році всі християни попри різні календарі святкували Великдень в один день – 20 квітня. Однак уже цього року дати знову розійшлися.
За словами отця Олега Кришталя, питання визначення дати Великодня є складним і має глибоке історичне коріння.
"Ми належимо до візантійської традиції. Саме питання Великодня не вирішується простим переходом з юліанського на новий календар, так званий новоюліанський, як це зробили в Україні. Тут є глибший спір", – пояснює він.
Священник наголошує: Великдень прив’язаний не до конкретної дати, а до астрономічних явищ – весняного рівнодення та повного місяця. Саме у трактуванні цих моментів і виникла різниця між традиціями.
Основою для визначення дати Великодня стала Пасхалія – методика визначення дати, яку ще у 325 році затвердив Нікейський собор, коли церква була єдиною.
"Собор постановив святкувати Пасху в першу неділю після весняного повного місяця, що настає після рівнодення, щоб Великдень ніколи не збігався з єврейським святом", – каже отець.
Втім з часом, через історичні, політичні та міжконфесійні обставини, єдина традиція зазнала змін і зараз християни святкують Великдень у різні дні.
Цьогоріч юдейський Песах завершується 9 квітня, тому для православних найближчою можливою датою святкування є 12 квітня.
Попри це, питання спільної дати Великодня залишається відкритим і обговорюється на міжцерковному рівні.
"Зараз немає конкретного рішення. Але ведуться активні перемовини між Вселенським патріархатом і Римом, щоб дійти спільного консенсусу і визначити єдину дату святкування Великодня", – зазначає священник і додає: "Шанс, що колись усі християни святкуватимуть Великдень разом, є".
За його словами, віряни реагують на різні дати по-різному: іноді виникають запитання, рідше – непорозуміння. Водночас християни, які цікавляться історією церкви, зазвичай розуміють складність цього питання.
"Ми не маємо маніпулювати цією темою і створювати непорозуміння між людьми. Краще молитися, щоб Бог провадив до правильного рішення і щоб церковні ієрархи змогли якнайшвидше досягти згоди", – додає він.
Піст – не про їжу: що насправді означає підготовка до Великодня
Зараз українці перебувають в часі посту і все ближче до його завершення, тож важливим є приготування до Великодня. За словами отця, піст часто помилково зводять лише до обмежень у їжі.
"Іван Золотоустий казав: "Що з того, що ти не їси м’яса, якщо ти "їси" свого ближнього?" Піст не можна розглядати як чергову дієту чи суто питання їжі. Йдеться про те, наскільки людина здатна побачити свої духовні проблеми, пропрацювати їх і зробити висновки", – наголошує священник.
Отець зауважує, що за один піст людина не зміниться кардинально і не може стати ідеальною, але цей час дає можливість зосередитися на внутрішньому світі, правильно підготуватися. І тут береться до уваги і обмеження в їжі, від гучних забав, і глибше бачення душі, своїх проблем.
"Це нагода побачити себе, свої слабкості, свої виклики. Кожна людина має внутрішні проблеми, і над ними також потрібно працювати", – каже отець Олег.
За його словами, навіть невеликий крок у цьому напрямку вже є важливим.
"Якщо за піст людина намагається вирішити хоча б одну свою духовну проблему – це вже велика перемога", – додає він.
Чому сповідь і причастя – не "раз на рік перед Великоднем"
Окремо священник звертає увагу на поширене уявлення про обов’язкову сповідь і причастя лише перед Великоднем.
"Це дещо застаріле і хибне розуміння. Для практикуючого християнина сповідь і причастя мають бути духовною поживою впродовж усього життя", – пояснює він.
У час посту, додає капелан, вірянам особливо рекомендують звертатися до Таїнств Покаяння та Євхаристії, які допомагають долати духовні кризи.
"Ці Святі Тайни є ключем до того, щоб людина могла розв’язувати свої внутрішні проблеми і не давати злу доступу до своєї душі", – каже він.
Отець Олег розповідає, від початку повномасштабного вторгнення і ще раніше, будучи семінаристом, намагався проводити Великдень разом із військовими на Сході України. Зі слів священника, навіть просто своєю присутністю, молитвою, словами "Христос Воскрес" можна принести радість. Він додає, що військові отців дуже чекають, хоч святкування на передовій відрізняється від звичного в тилу.
"Там це тихе свято. Але саме там дуже чітко видно справжню радість Воскресіння", – каже священник.
На переконання отця Олега Кришталя, саме через збереження традицій і внутрішню віру суспільство стає сильнішим.
"Коли ми дбаємо про свої християнські традиції, живемо християнськими святами передусім у серці, коли маємо можливість бути разом, тоді наша нація гартується на духовному фронті і дає відсіч ворогу і злу", – підсумовує отець Олег.
