У всіх шести регіонах верхня межа, до якої безперервно ростуть рослини, у період з 1999 по 2022 рік постійно підвищувалася.
У міру зміни клімату умови в Гімалаях змінюються в різних аспектах / фото: pixabay.com
Супутникові дані, що охоплюють період понад два десятиліття, свідчать про те, що рослинність піднімається все вище в гірському масиві Гімалаїв, проникаючи на території, які раніше вважалися надто суворими для існування будь-чого, крім льоду та скель, пише IDR.
Видання розповіло, що вчені з Ексетерського університету виявили, що межа альпійської рослинності просувається вгору зі швидкістю майже сім метрів на рік.
У дослідженні, опублікованому 14 квітня 2026 року в журналі Ecography, було проаналізовано шість регіонів, що охоплюють всю Гімалайську дугу – від Ладакху в Індії до Бутану на сході.
“У всіх шести регіонах верхня межа, до якої безперервно ростуть рослини, у період з 1999 по 2022 рік постійно підвищувалася”, – йдеться в статті.
Повідомляється, що найповільніше зростання було зафіксовано в регіоні Кхумбу, де розташована гора Еверест, – 1,42 метра на рік, а найвище – в Мантангу, Непал, де межа рослинності піднімалася на 6,95 метра щорічно.
“Альпійська зона – це суворе середовище, в якому переважають невисокі рослини та деревоподібні чагарники”, – розповів головний автор дослідження та науковий співробітник кафедри наук про Землю та навколишнє середовище Ексетерського університету Руолін Ленг.
За його словами, через зміни клімату відбуваються й трансформації в Гімалаях:
“Однак у міру зміни клімату умови в Гімалаях змінюються в різних аспектах: від коливань температури та змін у сніговому покриві до доступності води та поживних речовин”.
Потепління випереджає решту планети
Видання розповіло, що регіон Гімалаїв нагрівається швидше, ніж у середньому по всьому світу.
“Це додаткове тепло зменшує товщину снігового покриву, оголює ґрунт і подовжує вегетаційний період на висотах, які раніше були безплідними. Екстремальне середовище, де раніше росли лише поодинокі низькорослі рослини, стає м’якшим”, – пояснюється в публікації.
У дослідженні Ексетерського університету, проведеному спільно з колегами з Непалу та Швейцарії, супутникові знімки поєднувалися з довгостроковими кліматичними даними.
“Команда відстежувала як тенденції до озеленення, що вказують на більш листяний або щільний рослинний покрив, так і тенденції до потемніння, що може свідчити про втрату рослинності або перехід до більш деревних чагарників”, – поділилося видання.
Примітно, що на більшій частині досліджуваної території переважало озеленення, але у східних районах ситуація була іншою.
“Дослідники зафіксували значне пожовтіння в районах Кхумбу та Бутану, що свідчить про нерівномірність цих змін. У деяких місцях рослинні угруповання, що поширюються вгору, можуть принципово відрізнятися від тих, які вони витісняють”, – зазначається в статті.
Під загрозою джерело води для мільйонів людей
Видання пояснює, що проблема виходить далеко за межі естетики, оскільки Гімалаї живлять річки, які забезпечують водою мільйони людей по всій Азії.
“У міру того, як рослинність заселяє вищі висоти, це може порушити водний цикл у такий спосіб, який вчені лише починають розуміти”, – йдеться в статті.
Професорка Карен Андерсон з Інституту навколишнього середовища та сталого розвитку кампусу Пенрин Ексетерського університету в Корнуолі зазначила, що дрібні альпійські рослини значною мірою ігноруються в оцінках регіональної водної безпеки.
